Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
огороджувати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
огороджувати — джую, джуєш, Пт. Те саме, що обгороджувати. Ставити огорожу, паркан … Словник лемківскої говірки
обгороджувати — ую, уєш, недок., обгороди/ти, роджу/, ро/диш, док., перех. Зводити, споруджувати огорожу навколо чого небудь; огороджувати. || Зводячи перепони, перешкоди, відділяти, ізолювати від кого , чого небудь … Український тлумачний словник
обкидати — I обк идати див. обкидати I. II обк идати див. обкидати II. III обкид ати а/ю, а/єш, недок., обки/дати, аю, аєш, док., перех. 1) Кидати щось на кого , що небудь з усіх боків, по всій поверхні; закидати з усіх боків чим небудь. || Накидати щось… … Український тлумачний словник
огороджування — я, с. 1) Дія за знач. огороджувати 1). 2) іст.Одна з форм масового обезземелення селянства … Український тлумачний словник
огородити — див. огороджувати … Український тлумачний словник
острожити — жу, жиш, недок., перех. 1) Стискувати острогами. 2) діал. Огороджувати. Острожити двір … Український тлумачний словник
тернити — ню/, ни/ш, недок., перех., зах. Огороджувати, обкладати терном … Український тлумачний словник
тинити — ню/, ни/ш, недок., перех., зах. Огороджувати тином … Український тлумачний словник
обгороджувати — огородити (споруджувати, ставити огорожу навколо чого н.), огороджувати, огородити, обносити, обнести, обводити, обвести, оточувати, оточити, обставляти, обставити; обмуровувати, орбмурувати (муром); обплітати, обплести, обплутувати, обплутати… … Словник синонімів української мови
